Сьогодні в інтернет-мережі можна відшукати безліч різних сайтів зі старовинними картами території України від найдавніших часів. З копіями таких карт авторства відомих голландських, французьких, німецьких географів, картографів, граверів та видавців – Клавдія Птолемея, Абрагама Ортелія, Ґійома де Боплана, Фредеріка де Вітта, Яна Янсона, Йоганна-Баптиста Гоманна, Віллема Гондіуса, Пітера ван ден Кеере, виданих до XVIII століття, можна ознайомитися на різних тематичних виставках.

Сучасні дослідники історії картографування території України найчастіше свої наукові праці присвячують картам та описам сухопутної її частини або ж морським навігаційним картам Чорного та Азовського морів, знаним як портолани, залишаючи поза увагою внутрішні водні артерії. Але колишні назви наших річок: Борисфен (Дніпро), Істр (Дунай), Тірас (Дністер) згадуються ще в античних джерелах, працях Геродота, Страбона, Плінія старшого, інших мислителів того часу, що свідчить про те, що це були великі повноводні річки, роль яких у розвитку міжнародних зв’язків нашої давньої держави була колосальною – Борисфен був важливою частиною історичного шляху «із варяг у греки».

Оскільки ДУ «Держгідрографія» забезпечує гідрографічне та океанографічне вивчення не лише морів, а й внутрішніх водних шляхів України, створює морські та річкові паперові й електронні навігаційні карти, керівництва і посібники для плавання, то історичним оглядом створених у недалекому минулому картографічних творів хочеться звернути увагу саме на матеріали гідрографічних досліджень та картографування судноплавних річок, які протягом останніх трьох століть відігравали важливу роль у транспортному сполученні.

На початку XIX ст. фахівці П’ятого (Київського) округу шляхів сполучення розпочали вивчення гідрографічної мережі річок Дніпро, Сож, Десна, Дністер з метою поліпшення на них судноплавних умов. На картах, крім берегової лінії, глибин на існуючому фарватері, підводних перешкод, населених пунктів, відображалися рівні води (горизонт весняних найвищих вод, горизонт звичайних низьких вод тощо), профілі забор, берегів, а також запроєктований фарватер та передбачені місця будівництва гідротехнічних споруд (плани та профілі дамб і пірамід на них), пізніше – водомірні пости, підписи пристаней та перекатів, місця проведення берегоукріплення, прорізи для підтримки судноплавства та прорізи для виправних робіт. Масштабні русловипрямні роботи на Дніпрі біля Києва розпочалися у середині ХІХ ст., та про це надто мало відомо широкому загалу.

Проект устройства речной гавани на р. Днепр у г. Киева Инженеров Н. Максимовича и Н. Лелявского на 4 листах масштаб 50 саженей к 0,01 сажени - 1890г.

Карти, складені за результатами досліджень, виконаних у 1893–1895 рр. під керівництвом інженера М. І. Максимовича – відомого фахівця в галузі гідротехніки, дослідника водного режиму Дніпра, проєктувальника Київської гавані, професора Київського інституту народного господарства, архітектора.

У бібліотеці ФДУ «Укрморкартографія» зберігаються оригінали рукописних та друкованих річкових карт XIX–XX ст., найдавнішими з яких є рукописні детальні плани р. Дніпра від Кременчука до гирла р. Самари (1866 р.), р. Буг від Ольвіополя до гирла (1848 р.), р. Десни від Брянська до гирла з нанесеними перешкодами для судноплавства, що зустрічаються на вказаному відрізку шляху.

Сучасні дослідники історії картографування території України від найдавніших часів до нині визначають шість основних його етапів. Картографічні матеріали, що зберігаються в нашій бібліотеці, можна віднести до другого періоду четвертого етапу – картографування у нові часи (твори 1848–1915 рр.) та другого періоду п’ятого етапу – картографування у новітні часи (твори 1920–1941 рр.).

Картографічна спадщина, якою сьогодні володіє Держгідрографія, досить багата, тож одночасно викласти на сайті всі твори неможливо. Матеріали будуть періодично викладатися, оновлюватися та доповнюватися новими творами. Ми впевнені, що вони зацікавлять не тільки спеціалістів, а й кожного, хто не байдужий до вітчизняної історії картографування.

Детальные планы реки Днепра от Кременчуга до устья р. Самары, впадающей в Днепр ниже г. Екатеринослава, с показанием препятствий для судоходства встречающихся на этом протяжении.

Продольная Нивелировка реки Днепра по фарватеру на 23 листах масштаб в Английском дюйме 100 саженей – 1848 г.

Детальные планы р. Буга от г. Ольвиополя до устья его.

На 28 листах, масштаб в английском дюйме 100 саженей. – 1866 г.