Каталог
Технічна інформація
Публікації з офіційного друкованого видання "Вісник Держгідрографії" державной установи "Держгідрографія".
Юрій Смірнов
Найсуворіших вимог стандарту S-44 МГО дотримано
Міжнародна нормативно-правова база у частині гідрографічних досліджень має чіткі посилання на рекомендації та стандарти, які необхідно застосовувати при виконанні гідрографічних зйомок. Одним з таких стандартів Міжнародної гідрографічної організації (МГО) є S-44, шосте видання якого вийшло у 2020 р. У розширеній його редакції враховані як технічні можливості сучасного гідрографічного обладнання, так і новітні методи виконання гідрографічних зйомок, подано новий, більш жорсткий «ексклюзивний порядок» щодо класифікації такого виду робіт.
Що це за стандарт і чому Держгідрографія має неухильно його дотримуватися та чи відповідає технічне оснащення установи сучасним вимогам МГО у частині гідрографічних досліджень ви можете дізнатися у статті заступника начальника управління навігації та гідрографії ДУ «Держгідрографія».
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Євгенія Пилипчук
Перші результати використання безпілотних авіаційних комплексів FLIRT Cetus для потреб складання та оновлення морських і річкових навігаційних карт
Постійний антропогенний вплив та активне переміщення підводними течіями піску і мулистих ґрунтів, берегові ерозійні процеси й інші природні явища призводять до зміни берегової лінії, навігаційної обстановки в цілому. Отримання актуальної інформації про такі зміни для оперативного коригування наявних чи створення нових паперових і електронних навігаційних морських карт і карт внутрішніх водних шляхів, посібників для плавання вимагає нового підходу до проведення гідрографічних робіт. Саме тому Держгідрографія почала використовувати у своїй діяльності БпАК FLIRT Cetus, за допомогою яких здійснює аерознімання прибережних зон для своєчасного виявлення змін берегової лінії судноплавних водних об’єктів України.
Про застосування БпАК на ділянці берегової лінії Дніпровського водосховища, перші реальні результати топографо-геодезичних та фотограмметричних робіт за допомогою безпілотних комплексів і йдеться у статті провідного фотограмметриста ФДУ «Укрморкартографія».
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Віктор Щербаков, Олексій Головня, Михайло Зайцев
Модернізація маяків – вимога часу і шлях до підвищення якості безпеки мореплавства в Одеському регіоні
В епоху розвитку нових надсучасних технічних засобів відстеження місцезнаходження судна у морі маяки все ж залишаються основними засобами безпеки прибережної навігації і ще довго будуть відігравати важливу роль для судноплавства. Для Держгідрографії пріоритетним завданням є підвищення якості навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства у зоні своєї відповідальності, удосконалення берегових засобів навігаційного обладнання.
Про енергонезалежність, автономність, модернізацію та підвищення надійності маяків розповідають фахівці маякової служби ФДУ «Одеський район Держгідрографії» у цій статті.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Олександр Герасименко
Світлооптичні апарати «Проблиск»: досвід виробництва, впровадження та експлуатації
Зниження енергоспоживання одночасно з підвищенням функціональних можливостей світлооптичного оснащення засобів навігаційного обладнання (ЗНО) завжди було пріоритетним завданням для Держгідрографії на шляху до підвищення якості навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства у водах України. Основна складова вирішення цього питання – обладнання ЗНО сучасними світлооптичними апаратами на світлодіодних модулях. Держгідрографія власними силами створила світлооптичний апарат, який своєю надійністю, ефективністю та функціональністю не поступається аналогам.
Детальніше про універсальний світлооптичний апарат «Проблиск», який не лише відповідає сучасним вимогам енергозбереження, а й може використовуватися на різних типах ЗНО, розповідає у статті провідний інженер Херсонської дільниці Миколаївського району Держгідрографії.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Роман Кучерявий
Оновлення обладнання АІС
Рівно 10 років минуло відтоді, як Держгідрографія для моніторингу надводної обстановки на Чорному та Азовському морях розпочала розбудову власної мережі із 16 базових станцій автоматичної ідентифікаційної системи (БС АІС) на 15 навігаційних об’єктах. Проте термін експлуатації цих станцій вже досяг того рівня, коли існує підвищений ризик виходу їх з ладу, що може негативно вплинути на безпеку судноплавства. Тож Держгідрографія у 2020 р. здійснила низку заходів з модернізації системи спостереження за навігаційною обстановкою у Чорному та Азовському морях.
Що саме було зроблено для підвищення якості навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства у зоні відповідальності України читайте у статті.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Іван Захаров
Комплексний підхід до забезпечення якісною навігаційною інформацією
Від розвитку берегових радіоцентрів НАВТЕКС, їх оснащення сучасними технічними засобами залежить своєчасність оперативного й безперебійного інформування судноводіїв. У цьому напрямку в Україні активно працює Центр навігаційно-гідрографічної інформації (ЦНГІ) Держгідрографії, який комплексно підходить до модернізації власних радіостанцій.
Якщо бажаєте дізнатися, чому на радіостанціях НАВТЕКС радіопередавачі «БРИГ-2» було замінено на ANIT-1000, про переваги нових антен Т-подібного типу і навіщо було створено Wi-Fi-міст між маяками Бердянський Верхній та Бердянський Нижній, то про це і не тільки у своїй статті розповідає начальник ЦНГІ Держгідрографії.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Ігор Кудлінський
Відновлюємо флот власними силами
Сьогодні Держгідрографія приділяє багато уваги не тільки будівництву нових сучасних гідрографічних суден, а й належному догляду наявних вже «немолодих» спеціалізованих плавзасобів установи. Кращим підтвердженням цього є робота в цьому напрямку ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії», яка у 2020 р. відремонтувала і модернізувала низку плавзасобів, удосконалила технологічний процес при дефектуванні суден, пройшла огляд Регістру судноплавства України на відповідність виконання певних видів ремонтних робіт.
Детальніше про результати цього огляду, а також те, чи готова філія виконувати покладені на неї завдання з навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України у 2021 р. йдеться у статті начальника служби флоту ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії».
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (59) 2020
Максим Заварзін
Аналіз руслових деформацій як один з елементів дослідження руслових процесів
Згідно з «Положенням про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України» на державну установу «Держгідрографія» покладено функції з вивчення руслових процесів на внутрішніх водних шляхах України, необхідне для оптимального розміщення навігаційного обладнання з позначення гарантованих габаритів суднового шляху і надання рекомендацій щодо місць днопоглиблення.
Тож у цій статті наводяться результати досліджень, що їх проводили фахівці відділу гідрографічних робіт ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії» протягом останніх двох років з метою аналізу руслових деформацій перекату Просеред за період з 2010 по 2019 роки.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Євгеній Полежаєв
Вимірювання напруженості магнітного поля за допомогою магнітометра Geometrics G-882 SX
Одним з основних завдань гідрографічної служби ФДУ «Одеський район Держгідрографія» є забезпечення безпеки судноплавства, зокрема дослідження морського дна на предмет різних затонулих об’єктів, що можуть становити небезпеку для судна. В цьому фахівцям філії допомагає магнітометр Geometrics G-882 SX, високоефективний прилад з максимально широким діапазоном і чутливістю, про що свідчать результати досліджень Чорноморського полігона.
Про принцип роботи магнітометра та виявлені за його допомогою аномальні зони і йдеться в матеріалі статті.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Максим Сагайдак
Гідрографічна вивченість Азовського моря
Азовське море є наймілкішим морем у світі і під впливом природних факторів тут спостерігається ціла низка специфічних особливостей гідрологічного характеру, дослідження яких вкрай важливе для підтримання якісного навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства в цьому регіоні. І це відповідальне завдання лежить на плечах гідрографічно-промірного відділу маякової служби ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії».
Детально про проведення систематичних топографо-геодезичних робіт і закономірності гідрологічної ситуації в українській частині Таганрозької затоки, на підходах до портів Маріуполь та Бердянськ розповідає гідрограф 1-ї категорії промірної групи м. Маріуполь.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Іван Чепурко
Актуальна навігаційно-гідрографічна інформація – наш професійний обов’язок
Інформаційне забезпечення – одна з найважливіших ланок у ланцюжку безпеки судноплавства. Тому у 2017 році на базі Центру навігаційно-гідрографічної інформації Держгідрографії для оперативного інформування судноводіїв про стан гідрологічної ситуації на водних постах України та шести водосховищах р. Дніпро було організовано цілодобову річкову диспетчерську службу.
Про роботу служби, оперативну інформацію щодо навігаційних умов і режиму плавання на внутрішніх водних шляхах, а також чому її важливо знати судноводіям перед виходом у рейс можна дізнатися, прочитавши статтю.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Юрій Смірнов
Гідрографічне програмне забезпечення як невід’ємна складова гідрографічних досліджень
Інновації в галузі гідрографії, а також регулярне оновлення інструментів і засобів для гідрографічних робіт є основою успішного розвитку Держгідрографії, у цьому твердо переконано її керівництво. Тому всі гідрографічні підрозділи установи для проведення гідрографічних зйомок морських акваторій і внутрішніх водних шляхів України використовують ліцензійне спеціалізоване програмне забезпечення (ПЗ). Починаючи з 2002 року, Держгідрографія незмінно використовує ПЗ HYPACK, що є найбільш прийнятним продуктом для реалізації цілей і завдань з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства.
Детальніше про це програмне забезпечення, широкий набір його інструментів і розширення спектра використання програмних продуктів HYPACK, що докорінно змінили можливості Держгідрографії і підняли на якісно новий рівень гідрографічне вивчення морських і річкових акваторій України, читайте у цьому матеріалі.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Роман Терещенко
База даних плавучих і берегових ЗНО на основі Google Sheets
Електронний документообіг у державній установі «Держгідрографія» – це вже ні для кого не новина. І повноцінно ця система працює не лише в апараті управління, а й в усіх її філіях. Будь-яка процедура з реєстрації та опрацювання вхідної, вихідної чи внутрішньої документації здійснюється в електронному вигляді. Та на впровадженні тільки
е-документообігу Держгідрографія зупинятися не стала.
З якою метою фахівці відділу навігаційного забезпечення мореплавства та маякової служби Держгідрографії розробили базу даних засобів навігаційного обладнання і як її впровадження вплине на ефективність і результативність роботи установи ви зможете дізнатися, прочитавши цей матеріал.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Тарас Пронь
Схема захисту даних S-63 – безкомпромісна боротьба з піратством
На шляху до якісного і безпечного судноплавства на українських водних шляхах Держгідрографія оголосила бій несанкціонованому поширенню і використанню навігаційної інформації. Нещодавно установа отримала від Секретаріату МГО дозвіл на використання схеми захисту даних електронних навігаційних карт (ЕНК) відповідно до публікації S-63 «IHO Data Protection Scheme».
Детально про принцип дії схеми захисту даних S-63 і нові послуги із шифрування ЕНК, що їх почала надавати ФДУ «Укрморкартографія» користувачам офіційних ECDIS-систем, знає автор цієї статті.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
Вадим Киричук
Освоєння безпілотних авіаційних комплексів FLIRT Сetus
У 2019 році для підвищення якості навігаційно-гідрографічного забезпечення на судноплавних ділянках внутрішніх водних шляхів України Держгідрографія придбала безпілотні авіаційні комплекси (БПАК) літакового типу FLIRT Cetus. Однак за відсутності відповідної нормативної бази для визначення показників роботи безпілотників і економічної собівартості отримання даних дистанційного зондування Землі, роботи за допомогою цих БПАК опинилися під загрозою.
Хто зіграв вирішальну роль, щоб літакові комплекси FLIRT Cetus все ж були готові до регулярних польотів під час навігації 2020, читайте у цій статті.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (58) 2020
І. Захаров
Система НАВТЕКС: сьогодення, погляд на майбутнє і перспектива розвитку
Від моменту створення суднового радіозв’язку не припиняється процес його розвитку: впроваджуються нові, більш сучасні засоби і системи, здійснюється їх оптимізація. Також Держгідрографія приділяє значну увагу комплексній модернізації обладнання своїх радіопередавальних станцій НАВТЕКС. Хоч вони й ефективно виконують свою роботу і поки що задовольняють вимоги морської спільноти, та все ж система в цілому працює повільно. Тому сьогодні все частіше постає питання щодо перспективи розвитку НАВТЕКС і заміни її на досконалішу, яка працює на універсальній частоті 500 кГц.
Про яку систему йдеться, які її основні функції і відмінності з НАВТЕКС і розповідається у статті заступника начальника Центру навігаційно-гідрографічної інформації Держгідрографії.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (57) 2019
В. Щербаков
Вузьконаправлені секторні вогні як засіб навігаційного обладнання на підхідних та внутрішніх каналах портів
Начальник відділу маякової служби Одеського району Держгідрографії Віктор Щербаков у своїй статті розповідає про практичне застосування секторних вогнів для позначення каналів та фарватерів. Автор акцентує увагу на тому, що філія Держгідрографії у зоні своєї відповідальності ще з 2011 р. обладнує навігаційні об’єкти сучасними вузьконаправленими секторними вогнями, джерелом світла яких є світловипромінювальні діоди.
На яких саме об’єктах за цей період вдалося встановити таке обладнання і чому секторні вогні не замінюють традиційних ЗНО ви зможете дізнатися з цього матеріалу.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (57) 2019
М. Грищенко
Вимірювальна електротехнічна лабораторія – крок до підвищення якості НГЗ мореплавства
Для виявлення несправностей у промисловому електрообладнанні та перевірки електроустановок на відповідність нормам і правилам їх експлуатації у філії «Дніпровський район Держгідрографії» нещодавно було створено власну вимірювальну електротехнічну лабораторію. Першочергове завдання лабораторії – забезпечити надійну і безпечну роботу світлооптичних пристроїв, якими обладнано ЗНО і маяки.
Досвідчені інженери-електрики й електромонтажники новоствореної лабораторії можуть виконувати електротехнічні роботи до 1000 В різного ступеня складності як у стінах самої лабораторії, так і на самохідних плавзасобах. Детальніше про це читайте у статті начальника енергетичної групи філії Миколи Грищенка.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (57) 2019
Юрій ПОПОВ,
канд. геогр. наук, начальник океанографічного відділу
ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Вихрові поля північно-західного шельфу Чорного моря та інших районів Світового океану
Рік тому у журналі «Вісник Держгідрографії» № 1 (54), 2018 було опубліковано статтю з вивчення океанографічним відділом Одеського району Держгідрографії аномальних циркуляційних процесів у водах північно-західного шельфу Чорного моря. Сьогодні ми вам розповімо, як фахівці океанографічного відділу досліджують окремі загальні закономірності дрібномасштабної циркуляції і виявляють регіональні відмінності, характерні для великого чорноморського шельфу північно-західного району Чорного моря, а також порівнюють їх з вихровими утвореннями Аравійського та Баренцового морів і затоки Ла-Плата у Південній Атлантиці.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Олександр КОЗАНЮК,
диспетчер ЦНГІ
ДУ «Держгідрографія»
Гідрометеорологічна інформація та штормові попередження – особливості обробки і передавання через систему НАВТЕКС
За результатами проведення Міжнародною морською організацією (ІМО) аудиту морської галузі України (червень 2018 р.) було визнано ефективність виконання нашою державою міжнародних зобов’язань відповідно до вимог Глави V Конвенції з охорони життя людини на морі (SOLAS-74), зокрема у частині збору, обробки і поширення гідрометеорологічної інформації, інформації про безпеку судноплавства, радіотрансляції навігаційних попереджень через радіопередавачі системи НАВТЕКС. Особливу увагу було звернено на організацію взаємодії національного координатора служби НАВТЕКС, яким є державна установа «Держгідрографія», з національною метеорологічною службою України щодо отримання від неї гідрометеорологічної інформації.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Тарас ПРОНЬ,
картограф 1-ї категорії
ФДУ «Укрморкартографія»
Порівняльний аналіз програмного забезпечення для створення цифрових моделей рельєфу морського дна
Філія державної установи «Держгідрографія» «Укрморкартографія» єдине в Україні спеціалізоване підприємство з розробки і видання офіційних паперових і електронних морських навігаційних карт (ЕМНК), карт внутрішніх водних шляхів (ВВШ) та посібників для плавання для створення якісних картографічних продуктів, зокрема цифрових моделей рельєфу, використовує новітні інформаційні технології.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Ігор КУДЛІНСЬКИЙ,
заступник начальника служби флоту
ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії»
Держгідрографія продовжує відновлювати спеціалізовані судна
Сьогодні річкову частину внутрішніх водних шляхів України, а саме р. Дніпро від Дніпровської ГЕС до державного кордону з Білоруссю (Любеч), р. Прип’ять від гирла до державного кордону з Білоруссю (Усів), судноплавні ділянки річок Самара, Оріль, Сула, Ворскла, Десна та Південний Буг, а також Ладижинське водосховище від с. Лаврівка до с. Гнівань обслуговує спеціалізованими суднами філія «Дніпровський район Держгідрографії». Спеціалісти філії докладають чимало зусиль для підтримання у належному технічному стані та відновлення плавзасобів.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Роман ТЕРЕЩЕНКО,
головний фахівець відділу навігаційного
забезпечення мореплавства і маякової служби
ДУ «Держгідрографія»
Світлооптичні апарати нового покоління на плавучих ЗНО
Основним завданням державної установи «Держгідрографія» є виконання міжнародних зобов’язань у частині навігаційно-гідрографічного забезпечення (НГЗ) мореплавства у Чорному та Азовському морях і судноплавства на внутрішніх водних шляхах України. У питаннях вдосконалення і розвитку загальнодержавної системи НГЗ судноплавства установа активно співпрацює з міжнародними організаціями, постійно стежить за розвитком сучасної елементної бази в сфері морської навігації, запроваджує новітні технічні засоби для оснащення судноплавних шляхів зони відповідальності України.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Юрій ЯКОВЕНКО,
інженер-електрик дільниці з обслуговування та ремонту ЗНО
Маріупольської дільниці ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії»
Рятівне «сонце»
Розвиток відновлюваної енергетики має величезне значення з огляду на подальшу долю людства і з кожним роком все більше поширюється у багатьох країнах світу. Так і в Україні використання відновлювальних джерел енергоживлення набуло великої популярності та широкого застосування у різних галузях національної економіки, зокрема у навігаційно-гідрографічному забезпеченні судноплавства. Державна установа «Держгідрографія», яка відома прагненням до впровадження на своїх об’єктах інноваційних технологій, протягом останніх років активно оснащує зону відповідальності Маріупольської дільниці сонячними панелями, від чого вже отримує перші позитивні результати.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Микола ГОЛІДНИЧУК,
начальник виробничого відділу
ФДУ «Укрморкартографія»
Оптимізація виробництва з новим продуктом від HP
У лютому поточного року в Києві проходив масштабний семінар на тему «Керовані послуги друку (MPS) на нових пристроях HP Inc.», в якому взяли участь близько 50 представників різних організацій, серед яких і співробітники ФДУ «Укрморкартографія» у складі автора цієї статті та провідного інженера-технолога О. Заворотнюк.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (56) 2019
Максим ЗАВАРЗІН,
інженер гідрографічної групи
ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії»
Гідрографічні дослідження річкових судноплавних шляхів: підсумок року
Для підтримання на належному рівні навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на водосховищах Дніпровського каскаду у складі ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії» створено гідрографічну групу – самостійний структурний підрозділ, завданням якого є вивчення річкових акваторій та проведення гідрографічних досліджень. На групу покладено такі функції:
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (55) 2018
Юрій СМІРНОВ,
начальник гідрографічного відділу
ДУ «Держгідрографія»
Забезпечення транспортної галузі електронними МНК відповідно до сучасних стандартів
Основним видом діяльності державної установи «Держгідрографія» згідно з Конвенцією з охорони людського життя на морі (SOLAS, Глава V, правило 9 «Гідрографічні служби») є виконання міжнародних зобов’язань у частині навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства у Чорному та Азовському морях і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (ВВШ) України. Виконуючи за дорученням уряду України функції прибережної держави, Держгідрографія забезпечує збір, накопичення, опрацювання і розповсюдження важливої для безпеки судноплавства гідрографічної інформації, виконує гідрографічні роботи, а також розробляє і видає офіційні паперові й електронні морські навігаційні карти, карти ВВШ та посібники для плавання, підтримує їх на рівні сучасності відповідно до стандартів Міжнародної гідрографічної організації (МГО), членом якої вона є з 1998 р.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (55) 2018
Олег МАРЧЕНКО,
начальник ФДУ «Укрморкартографія»
Стандарт S-100. Перспективи розвитку гідрографічних даних
Міжнародна гідрографічна організація (МГО) – це міжурядовий консультативно-технічний орган, спеціально створений (1921 р.) з метою підтримання безпеки мореплавства та сприяння захисту морського середовища. Одним з головних її завдань є створення та оновлення міжнародних стандартів для забезпечення належного та ефективного збору усіх видів гідрографічних (океанографічних) даних.
Нинішня епоха – це епоха глобалізації, яка вимагає нових підходів до усіх сфер діяльності людства. Це стосується і морської галузі, зокрема її гідрографічного забезпечення, яке вимагає більш уніфікованого підходу до розробки стандартів, єдиних вимог до усіх виробників і постачальників гідрографічних даних.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (55) 2018
Іван ЗАХАРОВ,
заступник начальника ЦНГІ ДУ «Держгідрографія»
Модернізація обладнання системи НАВТЕКС в Україні триває
Державна установа «Держгідрографія» як національний координатор навігаційних попереджень України (наказ Міністерства транспорту України від 09.07.2001 № 420), а після впровадження власних радіопередавачів системи НАВТЕКС (відповідно до вимог резолюцій Міжнародної морської організації (ІМО)) і як національний координатор системи НАВТЕКС (наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 19.10.2009 № 1087) організовує збір, обробку та передачу користувачам інформації про зміну навігаційних і гідрометеорологічних умов та режимів плавання у Чорному та Азовському морях.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (55) 2018
Микола ПОНОМАРЬОВ,
начальник Нижньої Дніпровської групи ЗНО
Херсонської дільниці ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії»
Безпека судноплавства на півдні України у надійних руках
Річковий транспорт є частиною єдиної транспортної системи України і його вклад в економіку країни, зокрема розвиток сфери транспортних послуг є суттєвим. Річкові судноплавні шляхи (РСШ) як важлива складова розвитку української інфраструктури та найефективніша альтернатива автомагістралям і залізничному транспорту повинна відповідати сучасним вимогам. Якість навігаційно-гідрографічного забезпечення (НГЗ) судноплавства на РСШ України залежить від належного технічного стану і відповідного оснащення гідрографічних суден, комплектування їх екіпажів кваліфікованими кадрами, а також облаштування судноплавних шляхів сучасними засобами навігаційного обладнання (ЗНО). Підтвердження цьому – минулорічний і теперішній стан справ у Нижній Дніпровській групі ЗНО.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (55) 2018
Андрій ПОДВАЛЬНИЙ,
начальник Дунайської дільниці ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Олег ЗАНГІН,
капітан МГС «Шляховик» ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Особливості керування гідрографічним судном та експлуатації ЗНО на р. Дунай
Українська ділянка р. Дунай – це близько 170 км суднового ходу та понад 40 км судноплавних шляхів. Майже 90 % українського узбережжя р. Дунай є прикордонною контрольованою зоною з обмеженим доступом і повною відсутністю сухопутних під’їзних шляхів. Тому встановлення, ремонт і обслуговування більшості берегових навігаційних знаків (всього їх 362) можливе тільки за допомогою спеціальних плавзасобів.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (55) 2018
Юрій ПОПОВ,
начальник океанографічної партії відділу гідрографічних робіт
ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Аномальні циркуляційні процеси у водах
північно-західного шельфу Чорного моря
Створений у 2016 р. на базі філії «Одеський район Держгідрографії» океанографічний відділ продовжує активно досліджувати прибережні і припортові райони Чорного моря економічної зони України. У 2017 р. в літній період було проведено дослідження циркуляційних процесів у північних і західних мілководних районах північно-західного шельфу (далі – ПнЗШ).
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (54) 2018
Тарас ПРОНЬ,
картограф 1-ї категорії ФДУ «Укрморкартографія»
Переваги застосування інтерферометричної системи при площинному обстеженні дна в умовах мілководдя
Інтерферометричні системи, як комплексні системи обладнання для проведення промірних робіт, розвиваються фактично паралельно з іншими промірними системами, зокрема такими як однопроменеві та багатопроменеві ехолоти.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (54) 2018
В’ячеслав ЛЮТИЙ,
інженер І категорії відділу навігаційного забезпечення
мореплавства і маякової служби ДУ «Держгідрографія»
Впровадження АІС як ЗНО у зоні відповідальності України
АІС (Автоматична ідентифікаційна система) є порівняно новим навігаційним інструментом забезпечення безпеки судноплавства, складовою концепції е-Навігації – системи уніфікації, збору, інтеграції, обміну і надання морської інформації. Суднова АІС в автоматичному режимі інформує про ризик зіткнення, що дозволяє вирахувати точку максимального зближення і час такого зближення на основі інформації про місцеположення, переданої відповідними службами, збільшує імовірність виявлення інших суден, навіть якщо вони поза зоною видимості (за поворотом річки/каналу, за островом в архіпелазі).
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (54) 2018
Ольга ЧАЙКОВСЬКА,
диспетчер ВВШ ЦНГІ ДУ «Держгідрографія»
Інформаційне забезпечення судноплавства — невід’ємна складова безпеки на внутрішніх водних шляхах України
Україна має досить високий судноплавний потенціал річок. Довжина придатних для експлуатації водних шляхів становить близько 2,7 тис. км. Відродження торговельного судноплавства на внутрішніх водних шляхах (далі – ВВШ) України напряму залежить як від збільшення обсягів перевезень вантажів і пасажирів, їх економічної та інвестиційної привабливості, так і від належного забезпечення навігаційною і гідрографічною інформацією судноводіїв та судновласників. Для успішного виконання цього завдання уряд України докладає чимало зусиль. І перший найважливіший крок на шляху відновлення річкового судноплавства вже зроблено.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (54) 2018
Іван ЗАХАРОВ,
провідний фахівець ЦНГІ ДУ «Держгідрографія»
Щоб безпечно пливли по морю кораблі
На виконання наказу Міністерства інфраструктури України у ЦНГІ ДУ «Держгідрографія» було створено Диспетчерську службу для внутрішніх водних шляхів (ВВШ), завданням якої є збір, обробка та передавання інформації про зміни навігаційної обстановки, умов плавання та метеорологічних прогнозів, випуск щоденних Бюлетенів оперативної інформації на ВВШ з подальшою їх передачею до Річкової інформаційної служби (РІС).
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (53) 2017
Олександр ГАЛЯС,
начальник відділу експлуатації плавзасобів ДУ «Держгідрографія»
«Капітан Черемних» заступив на постійну вахту
Гідрографічне судно «Капітан Черемних» було спущено на воду на початку минулорічного навігаційного сезону. На зазначеній церемонії була присутня людина, чиїм ім’ям названо це судно. Не кожен удостоюється такої честі. То хто ж такий у дійсності капітан Черемних. Надаємо коротку довідку.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (53) 2017
Іван СНОВИДОВ,
начальник відділу гідрографічних робіт
ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Юрій ВДОВИЧЕНКО,
начальник промірної партії № 1 відділу гідрографічних робіт
ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Особливості експлуатації донних профілографів
Донні профілографи використовуються для виявлення замулених підводних об'єктів (наприклад, трубопроводів або кабелів), розвідки корисних копалин і екологічного моніторингу, а також дослідження і класифікації складу донних відкладень.
Основна відмінність їх від ехолотів полягає у тому, що тут використовуються низькочастотні (1–12 кГц) широкосмугові випромінювачі з порівняно невеликою тривалістю імпульсу, що забезпечує роздільну здатність у межах від кількох сантиметрів до кількох дециметрів. На можливості донного профілографа впливають параметри самого інструмента (вихідна потужність, частота сигналу, тривалість імпульсу), а також методи обробки відбитих сигналів.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (53) 2017
Нове видання
Надійний путівник для яхтсменів
Наприкінці 2017 року вийшов з друку «Альбом морських навігаційних карт Одеса – протока Босфор». Це вже друге його перевидання, в якому широко представлено оновлену та більш детальну інформацію для яхтсменів – людей сміливих, сильних і мужніх.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (53) 2017
Микола ГОЛОДОВ,
начальник відділу навігаційного забезпечення мореплавства
і маякової служби ДУ «Держгідрографія»
Юрій ПОПОВ,
начальник океанографічного відділу
ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Океанографічні дослідження –
на службу безпеки мореплавства
Гідрографічні служби різних держав світу, як правило, крім власне гідрографічних робіт, виконують і океанографічні спостереження та дослідження, актуальність яких пов'язана зі значним впливом океанографічних умов на судноплавство як у прибережних, так і відкритих районах моря. Від знання циркуляційного режиму вод і, як наслідок, вибору правильного маршруту плавання, істотно залежить тривалість переходів між портами, а знання і врахування можливого знесення судна під дією течій у вузьких прибережних каналах є важливими складовими безпечного плавання.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (52) 2017
Аліса НЕЧИПОРУК,
інженер 1-ї категорії відділу навігаційного забезпечення
ФДУ «Дніпровський район Держгідрографії»
Навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах
Внутрішні водні шляхи (ВВШ) – одна з ключових складових ресурсного потенціалу річкового транспорту України. У контексті імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС та у зв'язку із внесенням змін до Положення про навігаційне забезпечення судноплавства на ВВШ України і чинних Правил судноплавства на ВВШ України на ДУ «Держгідрографія» покладено завдання з утримання та оснащення засобами навігаційного обладнання внутрішніх водних шляхів України, віднесених до категорії судноплавних, та забезпечення їх безперебійної роботи.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (52) 2017
Сергій ПАВЛОВ
позаштатний кореспондент,
Фото Євгенії РУТЬЯН
Спущено на воду ще одне гідрографічне судно
У другій половині 2016 року в житті державної установи «Держгідрографія» відбулася значна подія – зі стапелів Київського суднобудівного судноремонтного заводу було спущено на воду чергове гідрографічне судно «Капітан Черемних». В урочистому заході з цієї нагоди взяли участь заступник міністра інфраструктури України – керівник апарату Роменський Дмитро Володимирович, керівництво ДУ «Держгідрографія» та КССЗ, численні запрошені.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (51) 2016
Микола ГОЛОДОВ,
заступник начальника ДУ «Держгідрографія»
Юрій ПОПОВ,
начальник океанографічного відділу ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Артем МАТВЄЄВ,
провідний гідролог океанографічного відділу ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Результати порівняльних спостережень гідрологічних та метеорологічних характеристик за даними вимірювань гідрометеорологічного буя SWMidi-185 та пунктів спостережень Гідрометеорологічного бюро порту Іллічівськ у 2015 році
При океанографічних дослідженнях застосовується широкий спектр натурних спостережень. Так, полігонне зондування товщі вод дозволяє отримувати дискретну за часом інформацію у тривимірному просторі досліджуваної акваторії; спостереження з рухомого або буксированого плавзасобу за допомогою встановлених на ньому вимірників дають квазінепереривну інформацію на його галсах; спостереження зі стаціонарно встановлених буїв або платформ дозволяють отримувати докладну інформацію про часову мінливість параметрів морського середовища. І, нарешті, дистанційні та постійно повторювані супутникові спостереження надають досить детальну інформацію про різні поверхневі, а на підставі модельних розрахунків і деякі глибинні характеристики моря.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 1 (50) 2016
Юрій СМІРНОВ,
начальник гідрографічного відділу
ДУ «Держгідрографія»
Використати всі можливості для покращення гідрометеорологічного забезпечення мореплавства
Стратегія розвитку морських портів України передбачає максимальне підвищення їх конкурентоспроможності, що в умовах глобалізації можливе при вирішенні таких завдань як:
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 2 (49) 2015
Руслан КРИВІЦЬКИЙ,
геофізик експедиційного відділу
ФДУ «Одеський район Держгідрографії»
Інноваційні тимчасові водомірні пости
Сьогодні у світі спостерігається значний стрибок у розвитку гідрографічного та геодезичного обладнання, а інноваційні технології, що закріпилися у цій галузі, з кожним днем удосконалюються, еволюціонують методи збору та обробки інформації, що виводить промірні роботи на якісно новий рівень. Однак на тлі цієї модернізації є обставина, яка може звести нанівець ваші зусилля щодо поліпшення якості гідрографічних досліджень – це необхідність постійного і реального спостереження за рівнями води.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 3 (47) 2014
Олег КАРБІВНИЧИЙ,
головний картограф
гідрографічного відділу ДУ «Держгідрографія»
Спеціалізоване програмне забезпечення для зйомок рельєфу дна і його значення для складання морських та річкових навігаційних карт
22–24 жовтня поточного року на базі Одеської національної морської академії проходив семінар з вивчення спеціалізованого програмного забезпечення для гідрографічних зйомок. У його роботі взяли участь представники відділів гідрографічних робіт усіх філій та центрального апарату Держгідрографії разом із заступником начальника ДУ «Держгідрографія» М. Голодовим.
Проведення такого семінару стало традиційним і завжди відбувається за підтримки керівництва ДУ «Держгідрографія», яке добре розуміє, наскільки це важливо для підвищення кваліфікації і поглиблення знань спеціалістів-гідрографів підрозділів установи.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 4 (44) 2013
Максим МАРИЧ,
спеціаліст відділу підготовки МНК та посібників
ФДУ «Укрморкартографія»
Кишеньковий лоцман
Сьогодні, крім основних вимог до якості та інформативності картографічних продуктів, ринок висуває і зовсім нові, поки що незвичні, а саме: портативність, комфорт і легкість у використанні, здешевлення, ергономічність і швидкий доступ до даних у будь-якій точці світу із використанням одного простого структурованого ресурсу. Деякі сучасні спеціалізовані навігаційні пристрої і системи вже відповідають багатьом із зазначених вимог, крім доступності, масовості, ергономічності. Саме брак масовості продукції породжує проблему її вартості і недоступності для некомерційних користувачів, що, відповідно, впливає і на безпеку судноплавства. Існує й проблема портативності спеціальних пристроїв. Їх неуніверсальність та обмежені можливості за спеціалізацією створюють некомфортні умови для користувача у повсякденному використанні.
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 4 (40) 2012
Юрій СМІРНОВ,
начальник гідрографічного відділу
ДУ «Держгідрографія»
Картографічне забезпечення річкового судноплавства: нові напрями
Проведені державною установою «Держгідрографія» наймасштабніші за роки незалежності України роботи з картографування внутрішніх водних шляхів, які полягали у комплексному гідрографічному дослідженні річки Дніпро від кордону України з Білоруссю до її гирла та створенні за його результатами річкових навігаційних карт, важко переоцінити. Востаннє роботи такого масштабу виконувалися ще за радянських часів і тягнулися десятками років. Держгідрографія такого роду завдання вирішила усього за 6 років (з 2006 по 2012 рік), хоч обсяги зйомок рельєфу дна були величезні (понад 25 тисяч лінійних кілометрів).
«ВІСНИК ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» № 3 (39) 2012